Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

5 вересня 2017 року Верховна Рада проголосувала за “Закон про освіту”. Як реформа змінить життя вчителя, школи та учня
Цьогоріч реформу освіти як експеремент запустили в 100 українських школах. Тож за новими правилами частина першачків навчається вже зараз. А на повний запуск реформи варто розраховувати вже з вересня 2018. Але нововведення стосуватиметься лише дітей, які прийдуть до першого класу.
То як саме реформа вплине на кожного з учасників навчального процесу в разі ідеального функціонування.

Діти

12 років освіти. Дитина може стати школярем, якщо їй виповнилося 6 років. Початкова освіта триватиме 4 роки. Після цього в 2022 році дитина піде на 5 років до гімназії. Закінчивши її, складе підсумковий іспит на кшталт ЗНО та в 2027 зможе вступити до ліцею чи професійного закладу освіти, залежно від власних амбіцій. Це називатиметься профільним навчанням та триватиме 3 роки, після закінчення дитина може йти до ВНЗ чи почати працювати.

Профільна освіта готуватиме учня до майбутньої професії. Дитина зможе вибрати те, що цікаво саме їй та зосередити свою увагу на цих предметах, замість того, щоб вчити всього потрішки, як це відбувається зараз. Якщо учневі видасться, що помилився у виборі, протягом першого року в ліцеї він зможе змінити спеціалізацію. По суті, профільна освіта повинна стати першим курсом ВНЗ.   

3 роки бакалаврату. Якщо учень вирішить здобувати освіту бакалавра, то витратить на неї лише три роки замість теперішніх чотирьох. Тобто, загальна кількість часу на здобуття освіти не зміниться.
Не лише школа. Новий закон передбачає широкий вибір освіти: формальна (школа), неформальна (гуртки, тренінги, курси) та інформальна (самостійне навчання).

Гуртки, тренінги та приватні школи. Фінансування гуртків, курсів та тренінгів в частині випадків держава бере на себе. Також дитина може здобувати освіту безкоштовно в приватних закладах. Якщо приватний навчальний заклад обґрунтує вартість навчання, то зможе за кожну дитину отримати гроші з бюджету.

Безкоштовні підручники. Держава зобов’язується забезпечувати учнів підручниками, але навчальні посібники доведеться купувати самостійно. Також підручники в електронному форматі повинні бути у вільному доступі в мережі.

Особливі потреби. Держава повинна забезпечити дитину з особливими потребами вчителями та зробити так, щоб вона не почувала себе поза учнівським колективом.

Національні меншини. Частину предметів в школі (історія, мова, література) така дитина вчитиме саме рідною мовою. Але решту - державною мовою. Це гарантує учневі успішний вступ до вишу та подальшу кар’єру.

Нові компетенції. Протягом навчання від учня не чекатимуть зазубрення та бездумного відтворення інформації. Новий закон передбачає, що вийде зі школи, набувши десять компетенцій: спілкування державною та іноземними мовами, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя.

Вчителі

Зарплатня. Зарплатня вчителя в Україні стартуваватиме з 9,6 тис.грн (3 мінімальні зарплатні) залежно від категорії. Щоправда, оскільки на реформу потрібно понад 120 млрд грн, її проведення планують розтягнути на 10 років, тож коли саме українським вчителям чекати на такий рівень зарплатні, поки невідомо. Закон зараховує до заробітньої плати також виховну, методичну, організаційну та іншу трудову діяльність вчителя.
Доплата за сертифікацію. Якщо вчитель прагне інновацій в навчальному процесі та стане “агентом змін” для решти вчителів, держава обіцяє доплачувати ще 20% від зарплатні. Для цього потрібно буде пройти сертифікацію.

Нові методики навчання. Серед них повага до учня, справедливість, об’єктивність та таємність оцінювання, свобода творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності.
Вчитель буде вільним у виборі, як саме вчити дітей, закон дозволяє користуватися власними планами та рекомендує лише дотримання стандартів.

Щорічна атестація. Залишається обов’язковою. Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин.

Свобода вибору. Вчитель буде абсолютно вільним в тому, як підвищувати кваліфікацію: тренінги, курси, вебінари, семінари, практикуми. Тобто, теоретично, це можна зробити, навіть переглядаючи онлайн-курс. До того ж, держава заплатить, якщо він буде не безкоштовним.

Заклади освіти

Опорні школи. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, в Україні 33% дітей навчаються в сільських школах. А таких шкіл в нашій країні аж 67%.
Оскільки така модель неефективна, міністерство впровадило систему так званих опірних шкіл. Вона означає, що для найменших школяриків будуть відкриті двері найближчої до них школи, а от старшокласники доїжджатимуть до опорних закладів освіти, зі значно кращими умовами. За словами Гриневич, саме такий крок повинен зрівняти шанси сільських дітей на отримання якісної освіти на рівні з дітьми з міста.

Автономія шкіл. Новий закон визначає школу як автономну одиницю. Навчальний заклад матиме право самостійно розробляти власну навчальну програму. Міністерство пропонуватиме тільки стандарти.
Окрім того, школи самостійно визначатимуть режим своєї роботи, структуру навчального року (чвертями, семестрами), тривалість навчального тижня тощо.

Грошима розпоряджається колектив. Важливою новацією є те, що за новим законом державні гроші повинні “ходити” за вчителем. Тобто, виділені державою кошти для підвищення кваліфікації йтимуть не до державних інституцій, а одразу до школи, де педрада спільно вирішує їх використання.
Закон по суті ліквідовує інспекції в районних управліннях освіти. Методкабінети тепер працюватимуть винятково як консультаційні органи. Як така, обов’язкова атестація шкіл також залишиться в минулому - аудит здійснюватиметься раз на 10 років та у випадку зміни керівництва.

Не контроль, а рекомендації. Забезпечення якості освіти буде здійснювати Державна служба якості освіти. Та працюватимуть там не контролери, а колеги-фахівці, які надаватимуть рекомендації щодо покращення навчального процесу.

Конкурс на посаду директора. Директором однієї школи залишатися половину життя тепер не вдасться. В законі прописана процедура конкурсного відбору на посаду. Керувати однією школою можна не більше 12 років (2 каденцій). Зате тепер закон дає можливість директорам навчальних закладів самостійно призначати своїх заступників та педагогічний склад.

Прозорість. Міністерство зобов’язує кожен навчальний заклад оприлюднювати інформацію про надходження усіх коштів, а також їхнє призначення. Тож ситуацій, коли на встановлення вікон гроші виділили з бюджету, потім ще зібрали з батьків й зрештою купили нове авто для директора, по ідеї, вдасться уникнути.
Гриневич наголошує, що прийнятий закон про освіту є базовим. Щоб реформа почала працювати в повному обсязі, його необхідно доповнити законодавством про функціонування середньої школи, про освіту для дорослих, про професійну освіту та національну систему кваліфікацій.

Джерело

Додати коментар


Захисний код
Оновити