Рукавичка Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже: — Тут я буду жити! Коли це жабка плигає та й питає: — А хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка. А ти хто? — Жабка-скрекотушка. Пусти й мене! От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає: — А хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто? — А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене! — Іди! От уже їх троє. Коли це біжить лисичка — та до рукавички: — А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто? — Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене! — Та йди! Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається: — А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто? — Та я вовчик-братик. Пустіть і мене! — Та вже йди! Уліз і той. Уже їх п'ятеро. Де не взявся — біжить кабан. — Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто? — Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене! — Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш? — Та вже влізу,— пустіть! — Та що вже з тобою робити,— йди! Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається: — А хто-хто в цій рукавичці живе? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто? — Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене! — Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно? — Та якось будемо. — Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало. Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься. Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!» Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом. Прийшов дід та й забрав рукавичку.