Вірші про їжу

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Вірш про кашу для дітей

Автор: Зеновій Винничук

Жартувала колись мама:
— Каша наша, татів борщ,
Від малого мандрувала
Каша з нами в спеку й дощ.
Каша панська з рису біла,
Ще й з домашнім молоком.
І, звичайно, гречна панна
— Гречка з м»ясом і смаком.
Каша пшонка, каша манна
Для маленьких і старих
Ще й крутенька «березова
Каша» для дітей «пустих».
Гарбузова добра каша:
З дині, тикви, кабачків,
Не зіпсувати маслом каші
— Мудрість з глибини віків.
Каша нас держить у силі,
З кашею наш дружить рід,
Добре їсти кашу вранці,
Ввечері і на обід.

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Вірш про їжу для дітей


Це - ложка, це - чашка,
У чашці - гречана кашка.
Ложка в чашці побувала -
Кашки гречаної не стало.
Як же так?

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
Качка - каченяти,
Кішка - кошеня,
Мишка - мишеня
Звуть на обід.
Качки поїли,
Кішки поїли,
Мишки поїли,
А ти ще ні?

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Їж трошки
Ще одну ложку,
За тата, за маму,
За діда, за бабу.
Потихеньку, помаленьку,
Помалу, не поспішаючи,
Їли ми з тобою кашку,
Правда, кашка гарна?

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Автор: Борисовна

 

Хоч і навчала колись баба Настя:

"Борщ - як життя, хто не зваре  - удасться!",

самий справжнісінький запланувала,

... Навіть і горщика приготувала.

До буряка, до капусти, до моркви

Кістку м`ясну для навару, картоплі,

Трохи квасольки, петрушки корінчик

І цибулинку, і сальця з мізинчик,

Гостру перчицю, щоб смак відтіняла,

Цукру півщіпки та солі додала...

На молдаванський мій борщ не похожий -

Не підкисляю я квасом, не можу

Перебивати букет повнозвучний

Свіжої зелені, складників тучних.

Збігла удовж горщика слізка ігриста,

Вже рум’яніє покрівля із тіста,

З салом натертий часник напуває

Ніжні пампушки, і пахощі грають!..

А на столі вже сметана чекає,

На рушнику коровай остигає.

Наче у свято - родина навколо.

Ви завітали? - Будь ласка, до столу!

 

 

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Автор: Тетяна Чорновіл 

Досить, братці, сумувати,
Час прийшов празникувати -
День народження Борщу!
Я вже йду гостей ззивати.
Про таке чудове свято
Всiм по черзi сповiщу.
М’ясо треба б запросити,
Тiльки горде воно, сите,
Зразу видно - не рiдня.
А Квасоля, сваха рiдна,
Веселенька, хоч i бiдна,
Не пропустить цього дня.

Кум Буряк, кума Морквина,
Капустина, Цибулина
Вже й самi з городу йдуть.
Бараболi десь не видко.
Це ж Борщева рiдна тiтка,
Як рiдню таку забуть.
Часничина бородатий
Вже глухенький i про свято
Не допетрає нiяк.
Ще запрошене до мене
Молоде все та зелене:
Крiп, Петрушка, Пастернак.

Обiйшлось не без мороки:
Помiдори-лежебоки
Не бажають в гості йти.
Нащо Помiдор той здався,
А щоб Борщ не здогадався,
Можна Пасту десь знайти.

Заглядаю у комору:
- Якось темно тут знадвору,
Вас я, свате, не знайду.
Мудре Сало засмiялось:
- Я у боднi заховалось,
Не хвилюйтеся, прийду!
Багатьох скликать не стану,
Попрошу зайти Сметану,
Борщ до неї якось звик.
Та якби прибув до хати
Ще й товариш стрючкуватий -
Перець, гострий на язик.

Мабуть день пройшов немарно.
Iменинник, вбраний гарно, Пишний - не якiсь там Щi,
Що колись ми здуру їли.
Зустрiчайте, гостi милi!
Де ж тi гостi ?! А в Борщi...