Вірші про дитячий садок
Автор: В. Чикало (За матеріалами дитячого журналу Жирафа–Рафа)
Немає часу на ниття,
Бо ждуть цікаві заняття:
Музичне, ліпка, малювання,
Ще й порахуємо старанно,
Розучим вірш, розкажем казку.
Спіймати м'ячик? Та будь ласка!
Що ще? На вулицю - гуляти,
В рухливі ігри дружно грати.
Ось «Гуси-гуси», «Коровай»,
«Автомобілі» - обирай.
Обід. Поспати не забув.
Так не помітно день минув!
Читати повністю Додати коментар
Автор: Т. Коломієць
Стоїть новий будинок.
До нього – сто стежинок.
А в ньому – сто доріжок.
Там тупця двісті ніжок.
Там сотня голосочків,
Дзвінкіших від дзвіночків.
Там всілись на полиці
Ведмеді і лисиці.
Там човен у куточку
Пливе по килимочку.
На стінах – сто картинок
З героями казок.
Всі знають цей будинок.
Він зветься – дитсадок.
Автор: В. Чикало (За матеріалами дитячого журналу Жирафа–Рафа)
Коли приходиш в дитсадок,
То хто там є, окрім діток?
Так, вихователька твоя.
Запам'ятай її ім'я!
Вона з тобою кожну мить.
Ти не умієш щось? Навчить!
І ось уже твоя рука
Сама малює Колобка,
І цифри вірно розкладе,
І слово «мама» обведе.
Бо у садку – не те що вдома.
Ти працюватимеш невтомно:
Навчишся ґудзик застібати,
Мішечок із піском метати,
Зарядку зробиш і масаж,
Змалюєш натюрморт, пейзаж,
Розкажеш гарно вірш на свято
І знатимеш всього багато.
Автор: М. Познанська.
У садку дитячому
Хороше нам жити.
Граємось, не плачемо,
Є із ким дружити!
З Галею і з Колею,
З Вовою і з Олею.
3 Грицем і Оксанкою,
З Лідою, Мар'янкою.
Та іще з Оленкою –
Нашою маленькою.
Дев'ять я назвала?
А десята - Алла!
Є іще малята,
Хлопчики й дівчата...
Я про них уже мовчу –
Бо усіх не полічу!
Автор: М. Познанська
Здрастуй, хлопчику маленький!
Йди в кімнату, ручку дай.
Хоч у нас ти і новенький –
Не соромсь, за стіл сідай.
Будеш снідати із нами:
Ось оладки, осьде чай.
Плачеш? Хочеться до мами?
Ой, не треба, не скучай!
В нас ведмедик є і м'ячик.
Коник он стоїть в кутку...
Подивись, ніхто не плаче
У дитячому садку.
|