Український борщ

Хоч і навчала колись баба Настя:
“Борщ – як життя, хто не зваре – удасться!”,
самий справжнісінький запланувала,
… Навіть і горщика приготувала.

До буряка, до капусти, до моркви
Кістку м`ясну для навару, картоплі,
Трохи квасольки, петрушки корінчик
І цибулинку, і сальця з мізинчик,
Гостру перчицю, щоб смак відтіняла,
Цукру півщіпки та солі додала…

На молдаванський мій борщ не похожий –
Не підкисляю я квасом, не можу
Перебивати букет повнозвучний
Свіжої зелені, складників тучних.

Збігла удовж горщика слізка ігриста,
Вже рум’яніє покрівля із тіста,
З салом натертий часник напуває
Ніжні пампушки, і пахощі грають!..

А на столі вже сметана чекає,
На рушнику коровай остигає.
Наче у свято – родина навколо.
Ви завітали? – Будь ласка, до столу!