Лисеня

Понад річкою лисятко
безтурботно гралось.
Відображенню своєму
Дуже здивувалось.
– Ми з тобою справді схожі!
Хвіст і вушка має кожен.
Тож скоріш виходь з води
Й гратися зі мною йди.
Воду мацнуло грайливо,
Де ж лисятко, що за диво?
Спробуйте тепер, знайдіть:
Тільки кола по воді.
– Де ж ти, лисеня руденьке?
Підійди, дружок, близенько.
Я не буду більш торкатись,
Можеш ти зі мною гратись.
А зелене жабенятко
Нумо реготати:.
– З відображенням, лисятко,
Ти збиралось грати.