Агресія у дітей. Що таке агресія?
Агресія – це фізична або вербальна (словесна) поведінка, направлена на заподіяння шкоди кому-небудь
Як агресивність проявляється у дітей?
- Злість та обурення немовляти у плачі від відчаю, причина якого проста: незадоволені фізіологічні потреби дитини. Агресивна реакція в цьому випадку – це реакція боротьби за виживання.
- Спалахи люті та фізичного нападу на однолітка, конфлікти через володіння іграшками у малюка 1,5-5 років. Якщо батьки в цьому віці відносяться нетерпимо до його поведінки, то в результаті можуть сформуватись символічні форми агресивності: ниття, непослух, впертість і ін..
- Крик, плач, кусання, тупання ногами у дитини 3-х років, що пов’язані з обмеженням її «дослідницького інстинкту», з конфліктом між ненаситною допитливістю і батьківським «не можна».
- Войовничість у хлопчика, плач, вереск у дівчаток дошкільного віку. Хлопчики в цьому віці проявляють більше агресивних тенденцій, ніж дівчатка: так як дівчатка бояться вияву агресії через страх покарання, в той час як до агресії хлопчиків оточення відноситься більш прихильно і терпляче.
- В молодшому шкільному віці найчастіші акти фізичного нападу у хлопчиків і більш «соціалізовані» форми агресії у дівчаток: образи, дражнилки, суперництво.
- У підлітків-хлопчиків продовжує домінувати фізична агресія (напади, бійки), а у дівчаток – негативізм і вербальна агресія (плітки, критика, погрози, лайка).
Чи завжди це погано?
Не завжди. В агресивності є свої позитивні, здорові риси, які необхідні для життя. Це наполегливість, завзятість у досягненні мети, прагнення перемоги, подолання перешкод.
Тому виховні заходи мають бути спрямовані не на повне виключення агресивності з характеру дитини, а на обмеження та контроль її негативних рис, а також заохочення її позитивних проявів.
Причини дитячої агресивності
Агресія може виникати в наступних випадках:
- Як реакція на фрустрацію. Це спроба подолання перепони на шляху до задоволення потреб, досягнення емоційної рівноваги.
- Як крайня міра, коли дитина вичерпала всі інші можливості для задоволення своїх потреб.
- Як «завчена» поведінка, коли дитина чинить агресивно, наслідуючи зразок (поведінка батьків, літературних, кіно- і телегероїв).
Також на вияв агресивності впливають біологічні фактори (особливості нервової системи, спадковість, біохімічні фактори).
Коли потрібна допомога спеціаліста?
Спеціального втручання потребують два типи агресивності дитини:
Перший – коли дитина старша п’яти років отримує задоволення, знущаючись над іншими дітьми чи тваринами. Такий тип рідкісний, але завжди потребує спеціального лікування у психоневролога.
Другий – гіперактивна дитина. Така дитина неспокійна, агресивна, все її зачіпає, за нею тягнеться «шлейф» руйнувань та образ. Поведінка такої дитини відрізняється імпульсивністю, необдуманими вчинками, порушенням заборон. Така дитина може бути в душі люблячою, великодушною, милою, але біохімічний дисбаланс кори головного мозку робить її поведінку надзвичайно активною. Така імпульсивна дитина – предмет турбот лікаря, який може призначити потрібне лікування.
Якщо Ваша дитина поводиться агресивно і тим самим ображає або наносить іншу шкоду оточуючим або собі, Ви також можете звернутися за консультацією психолога.
Попередження агресивності
Кращий спосіб запобігти надмірній агресивності в дитини – проявляти до неї любов. Немає дитини, яка, відчуваючи до себе любов, була б агресивною.
Батьки мають намагатись зрозуміти причини агресивної поведінки дитини і усунути їх.
Давайте дитині можливість виплеснути свою енергію. Нехай вона попустує одна чи з другом. Не давайте надактивній дитині сидіти без діла. Нехай вся енергія розподіляється в «мирних» цілях: спорт, наукові гуртки, «майстерні» і т. ін..
Виключте перегляд фільмів і телепередач зі сценами насилля і жорстокості.
Допоможіть дитині знайти друзів, навчіть її спілкуватися з ровесниками. В спільних заняттях діти швидше засвоюють норми загальноприйнятої поведінки.
Не удавайтесь до фізичного покарання дитини. Показуйте дитині особистий приклад доброзичливої поведінки. Намагайтесь не чинити при ній спалахів гніву і люті, образ своїх колег, розробок планів «помсти».
Від агресивності більше всього страждає сама дитина: вона в сварці з батьками, вона втрачає друзів, вона живе в постійному роздратуванні, а часто і в страху. Все це робить дитину нещасною. Піклування і тепло для такої дитини – кращі ліки. Нехай вона в кожний момент відчуває, що батьки люблять, цінують і приймають її.
Нехай дитина бачить, що вона потрібна і важлива для вас.
За матеріалами сайту http://www.odkl.if.ua
(Оцінок ще немає)
Завантаження...