Сценарій свята до дня Святого Миколая
Дійові особи: Святий Миколай, 1 Ангел, 2 Ангел, 3 Ангел, Ангелики, Тарасик, Яринка, дівчинка, Вітер.
На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.
1 Ангел:
Ніч розкрила чорні крила,
Землю в темряву сповила.
2 Ангел:
Сніг засипав всі дороги,
І поля, і перелоги.
3 Ангел:
Ані сліду не видати,
Ні стежиночки до хати.
1 Ангел:
Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей?
Вітер (вбігає з мітлою):
Не турбуйтесь, слуги Божі!
Вітер радо вам поможе.
Гляньте, ось метлу я маю,
Всі шляхи позамітаю,
Брами всі повідчиняю
Я святому Миколаю.
(Замітає шляхи, ангели присвічують).
2 Ангел:
О, спасибі, Вітер-брате!
Гарно вмієшь замітати.
Може б, ти ще допоміг,
Щоб світити місяць міг?
В темну ніч їзда тривожна,
Заблудити легко можна….
Вітер:
Добре! Я під небо злину,
Сіру плаху з нього скину.
Вийде місяць з-поза хмар,
Ясний витягне ліхтар,
І усі шляхи осяє
Пресвятому Миколаю!
Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.
3 Ангел:
Гляньте, місяць в небі світить!
1 Ангел:
Вже чекають чемні діти
На святого Миколая.
2 Ангел:
Ми йому на зустріч йдем.
3 Ангел:
В кожну хату заведем.
Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи.
Чортик:
- Ой, холодна тут зима –В пеклі ж холоду нема,
- Вибиравсь я, наче вліті!
- В пеклі – жар, зима – на світі.
- Я без шапки, без кожуха,
- Відмерзають хвіст і вуха.
- От біда! Чи довго ждати,
- Поки всунусь десь до хати,
- Де живуть погані діти,
- Треба ж кості розігріти!
Під звуки музики пританцьовує та співає:
- Ух, ух, ух, ух, ух….
- Замерзає в мене дух!
- Не поможе тут і плач –
- Грійся, чортику, та й скач!
(перестає танцювати)
- Трохи розігрівсь…. Та цить!
- Чути здаля сніг скрипить!
- Хтось надходить. На хвилинку
- Заховаюсь за ялинку.
Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик
Яринка:
- Чом, Тарасе, не видати
- Ні одного агеляти,
- Ні дзвіночків не чувати!
- Може, Миколай Святий
- Не прибуде до дітей?
Тарасик:
- Неможливо це, сестричко!
- Ще хвилинку невеличку
- Терпеливо ми заждім.
- Миколай Святий в наш дім
- Вірю, скоро завітає,
- Він про нас всю правду знає.
- Ми ж усі учились пильно,
- Не вели себе свавільно,
- І чужого научались,
- Та й свого не відцурались.
1 Ангел:
(непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе)
- Добрі, гарні діти!
- Як же ними не радіти?
Чортик:
(вихиляється з-за ялинки)
- Не мої це друзі-діти!
- Ні, не маю чим радіти!
Яринка:
- Ми до Господа молились,
- Щоб багато дав нам сили,
- Щоб багато дав охоти
- Перешкоди всі збороти
- І колись такими стати,
- Як хотіли б тато й мати,
- Як хотіла б вся родина
- Й наша рідна Україна!
1 Ангел:
- Добрі діти, гарні діти,
- України пишні квіти!
Чортик:
- Не мої це друзі, бачу –
- З горя мало не заплачу.
Тарасик:
(прислухається)
- Сестро, чуєшь?
Яринка:
- Це дзвіночки!
Тарасик:
- Ангеляток голосочки!
Яринка:
- Чуєшь, брате?
- „Ту-ру-ру!”
- Здаля чути дивну гру….
Тарасик:
- Ангелята, видно, грають,
- Як Святого проводжають.
- Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели.
Пісня ангелів (вальс)
- Сяють зорі, пізній час –
- Спіть, малятка, лю-лі-лі!
- В гості ми ідем до вас,
- Чемні діточки малі,
- Чи у місті, чи в селі.
- Спить у білій льолі гай,
- В”ється полем шлях пустий –
- Саночками Миколай,
- Друг дитячий, пресвятий,
- Їде, їде до дітей…
Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків.
2 Ангел:
- Просим, глянь, Дідусю Божий:
- Перед містом на дорозі
- Ми зустріли цих дітей.
Святий Миколай:
- Мир вам, діти! (благословляє)
Яринка:
- О, святий наш Миколаю!
- Не прогнівайся, благаю,
- Що Тобі на зустріч ми
- Серед ночі і зими
- Аж за місто вийшли з хати!
- Ми хотіли привітати,
- Поклонитися Тобі…
Тарасик:
- Правду мовим, далебі!
Святий Миколай:
- Добрі діти – вас я знаю!
- Правду з ваших серць читаю,
- З ваших синіх оченят –
- Дуже, дуже з того рад!
- Тільки ви вночі взимі
- Не пускайтеся самі
- Віддалік від ваших хат!
Тарасик:
- Ми гадали, слуги Божі,
- Що поможем вам в дорозі,
- Шлях у місто вам покажем,
- Хто і де живе, розкажем.
Святий Миколай:
- Нам якраз туди пора,
- Де чекає дітвора,
- Щоб її дійснилась казка.
Тарасик:
- О, то просимо! Будь ласка!
- Тут місток, там першій дім,
- Парк і зал…
Святий Миколай:
Хутчіш ходім!
Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висовується чортик і, смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік.
Чортик:
- Даремно я сюди пригнався,
- Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає)
- Брів снігами без кожуха,
- Відморозив ніс і вуха.
- Друзів тут моїх нема –
- Все пропало…. все дарма!…
- Чути завивання вітру, виходить вітер..
Вітер:
- Хто ти будеш?
Чортик:
- Друг я твій!
- Перемерз я – розігрій!
Вітер:
- О, чортів я розумію!
- Зараз я й тебе зогрію…
(вітер з метлою женеться за Чортиком, той втікає)
Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.
Яринка:
- Ось ми в залі!
- Погляньте – Олі, Галі
- Ромки, Славки та Петрусі –
- Українські діти всі!
Святий Миколай:
- О, спасибі, друзі браві,
- Що дорогу показали!
- За цю помічь, милі діти,
- Буде вас Ісус любити,
- А Ісусикова Мати
- Все вам буде помагати.
Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до края сцени і благославляє громаду дітей:
- Мир вам, любі! Ласка Божа
- Ваші душі хай осяє!
- А громада ваша гожа,
- Мов чудова квітка-рожа,
- Хай росте і розцвітає
- Без пригоди злої, лиха,
- Мамі, татові на втіху,
- А народові на славу!
Ангели:
- Любі хлопчики й дівчата,
- Вас вітають ангелята!
- Святий Миколай (до ангелів):
- А скажіть, небісні дітки, –
- Ви ж для них найліпші свідки –
- Чи ті діти, що у залі,
- Ті спереду і там далі,
- Більші, меньші і маленькі,
- Цілий рік були чимненькі?
Ангели (гуртом):
- Так, вони були чемненькі,
- Тата слухали і неньки.
Святий Миколай:
- А скажіть, небесні дітки, –
- Ви для них найкращі свідки –
- Чи молитву рідну знають?
- Бога нею прославляють?
- Чи шанують рідну мову,
- Українське рідне слово?
Ангели:
- Так, і моляться, й читають,
- Рідні пісеньки співають
- Галі, Стефи, Марки, Олі,
- Бо вчаться у рідній школі.
Святий Миколай (до дівчинки у залі):
- А ходи сюди, дитинко,
- На коротку на хвилинку,
- Розкажи нам, що ви, діти,
- Тут навчилися робити?
Дівчинка (виходить):
- Я скажу усе, що знаю,
- Пресвятому Миколаю:
- Хоч малі ми дитинчата,
- Поважаєм маму й тата.
- Ми шануєм рідне слово,
- Прадідівську рідну мову,
- Рідні кніжечки читаєм,
- Рідні пісеньки співаєм,
- І молитвою, що мати
- Нас навчила в рідній хаті,
- Ми звертаємось до Бога
- Про опіку й допомогу.
Святий Миколай:
- Чи молилась ти, дитино,
- За добробут в Україні,
- За бабусеньку – сирітку,
- За дідуня і за тітку,
- За ровесників дітей
- І за рідних всіх людей?
Дівчинка:
- Ми всі молимось щоднини
- За весь нарід України.
2 Ангел:
- Добрі діти, так і треба –
- Все те бачили ми з неба.
Святий Миколай:
- Бачу я, ви добрі діти –
- Буде з того Бог радіти!
- Хай же вам, мов сонце світить,
- Захищає, мов покров,
- Божа ласка та любов!
- Не за плату-нагороду,
- А тому, що чесні зроду,
- Що шляхетні, не пусті,
- Правді служите святій.
(до ангелів)
- Божі слуги, ангелята!
- Розвантажуйте санчата,
- Розпаковуйте гостинці
- Мирославові, Галинці.
- Роздавайте всім, як треба,
- Подаруночки із неба.
Дівчинка:
- Дякуємо Тобі, Владико,
- За утіху цю велику!
Яринка:
- Дякуємо Тобі, Святий,
- Від усіх оцих дітей!
Тарасик:
- Обіцяємо добрими бути,
- Слів Твоїх не призабути,
- Завжди вчитися охоче,
- Бо того Ісусик хоче,
- І такими вирастати,
- Як бажають тато, мати
- І увесь наш рідний край!
Ангели (хором):
- Всім вам Боже помагай!
Починається роздача подарунків.
Сценарій з книги: „Гість із неба Святий Миколай”. Аверс: Львів, 2000