Сценарій свята до дня Святого Миколая

Дійові особи: Святий Миколай, 1 Ангел, 2 Ангел, 3 Ангел, Ангелики, Тарасик, Яринка, дівчинка, Вітер.

На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.

 

1 Ангел:
Ніч розкрила чорні крила,
Землю в темряву сповила.

2 Ангел:
Сніг засипав всі дороги,
І поля, і перелоги.

3 Ангел:
Ані сліду не видати,
Ні стежиночки до хати.

1 Ангел:
Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігає з мітлою):
Не турбуйтесь, слуги Божі!
Вітер радо вам поможе.
Гляньте, ось метлу я маю,
Всі шляхи позамітаю,
Брами всі повідчиняю
Я святому Миколаю.

(Замітає шляхи, ангели присвічують).

2 Ангел:
О, спасибі, Вітер-брате!
Гарно вмієшь замітати.
Може б, ти ще допоміг,
Щоб світити місяць міг?
В темну ніч їзда тривожна,
Заблудити легко можна….

Вітер:
Добре! Я під небо злину,
Сіру плаху з нього скину.
Вийде місяць з-поза хмар,
Ясний витягне ліхтар,
І усі шляхи осяє
Пресвятому Миколаю!

Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.

3 Ангел:
Гляньте, місяць в небі світить!

1 Ангел:
Вже чекають чемні діти
На святого Миколая.

2 Ангел:
Ми йому на зустріч йдем.

3 Ангел:
В кожну хату заведем.

Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи.

Чортик:

  • Ой, холодна тут зима –В пеклі ж холоду нема,
  • Вибиравсь я, наче вліті!
  • В пеклі – жар, зима – на світі.
  • Я без шапки, без кожуха,
  • Відмерзають хвіст і вуха.
  • От біда! Чи довго ждати,
  • Поки всунусь десь до хати,
  • Де живуть погані діти,
  • Треба ж кості розігріти!

Під звуки музики пританцьовує та співає:

  • Ух, ух, ух, ух, ух….
  • Замерзає в мене дух!
  • Не поможе тут і плач –
  • Грійся, чортику, та й скач!

(перестає танцювати)

  • Трохи розігрівсь…. Та цить!
  • Чути здаля сніг скрипить!
  • Хтось надходить. На хвилинку
  • Заховаюсь за ялинку.

Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик

Яринка:

  • Чом, Тарасе, не видати
  • Ні одного агеляти,
  • Ні дзвіночків не чувати!
  • Може, Миколай Святий
  • Не прибуде до дітей?

Тарасик:

  • Неможливо це, сестричко!
  • Ще хвилинку невеличку
  • Терпеливо ми заждім.
  • Миколай Святий в наш дім
  • Вірю, скоро завітає,
  • Він про нас всю правду знає.
  • Ми ж усі учились пильно,
  • Не вели себе свавільно,
  • І чужого научались,
  • Та й свого не відцурались.

1 Ангел:
(непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе)

  • Добрі, гарні діти!
  • Як же ними не радіти?

Чортик:
(вихиляється з-за ялинки)

  • Не мої це друзі-діти!
  • Ні, не маю чим радіти!

Яринка:

  • Ми до Господа молились,
  • Щоб багато дав нам сили,
  • Щоб багато дав охоти
  • Перешкоди всі збороти
  • І колись такими стати,
  • Як хотіли б тато й мати,
  • Як хотіла б вся родина
  • Й наша рідна Україна!

1 Ангел:

  • Добрі діти, гарні діти,
  • України пишні квіти!

Чортик:

  • Не мої це друзі, бачу –
  • З горя мало не заплачу.

Тарасик:
(прислухається)

  • Сестро, чуєшь?

Яринка:

  • Це дзвіночки!

Тарасик:

  • Ангеляток голосочки!

Яринка:

  • Чуєшь, брате?
  • „Ту-ру-ру!”
  • Здаля чути дивну гру….

Тарасик:

  • Ангелята, видно, грають,
  • Як Святого проводжають.
  • Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели.

Пісня ангелів (вальс)

  • Сяють зорі, пізній час –
  • Спіть, малятка, лю-лі-лі!
  • В гості ми ідем до вас,
  • Чемні діточки малі,
  • Чи у місті, чи в селі.
  • Спить у білій льолі гай,
  • В”ється полем шлях пустий –
  • Саночками Миколай,
  • Друг дитячий, пресвятий,
  • Їде, їде до дітей…

Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків.

2 Ангел:

  • Просим, глянь, Дідусю Божий:
  • Перед містом на дорозі
  • Ми зустріли цих дітей.

Святий Миколай:

  • Мир вам, діти! (благословляє)

Яринка:

  • О, святий наш Миколаю!
  • Не прогнівайся, благаю,
  • Що Тобі на зустріч ми
  • Серед ночі і зими
  • Аж за місто вийшли з хати!
  • Ми хотіли привітати,
  • Поклонитися Тобі…

Тарасик:

  • Правду мовим, далебі!

Святий Миколай:

  • Добрі діти – вас я знаю!
  • Правду з ваших серць читаю,
  • З ваших синіх оченят –
  • Дуже, дуже з того рад!
  • Тільки ви вночі взимі
  • Не пускайтеся самі
  • Віддалік від ваших хат!

Тарасик:

  • Ми гадали, слуги Божі,
  • Що поможем вам в дорозі,
  • Шлях у місто вам покажем,
  • Хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай:

  • Нам якраз туди пора,
  • Де чекає дітвора,
  • Щоб її дійснилась казка.

Тарасик:

  • О, то просимо! Будь ласка!
  • Тут місток, там першій дім,
  • Парк і зал…

Святий Миколай:
Хутчіш ходім!

Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висовується чортик і, смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік.

Чортик:

  • Даремно я сюди пригнався,
  • Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає)
  • Брів снігами без кожуха,
  • Відморозив ніс і вуха.
  • Друзів тут моїх нема –
  • Все пропало…. все дарма!…
  • Чути завивання вітру, виходить вітер..

Вітер:

  • Хто ти будеш?

Чортик:

  • Друг я твій!
  • Перемерз я – розігрій!

Вітер:

  • О, чортів я розумію!
  • Зараз я й тебе зогрію…

(вітер з метлою женеться за Чортиком, той втікає)

Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.

Яринка:

  • Ось ми в залі!
  • Погляньте – Олі, Галі
  • Ромки, Славки та Петрусі –
  • Українські діти всі!

Святий Миколай:

  • О, спасибі, друзі браві,
  • Що дорогу показали!
  • За цю помічь, милі діти,
  • Буде вас Ісус любити,
  • А Ісусикова Мати
  • Все вам буде помагати.

Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до края сцени і благославляє громаду дітей:

  • Мир вам, любі! Ласка Божа
  • Ваші душі хай осяє!
  • А громада ваша гожа,
  • Мов чудова квітка-рожа,
  • Хай росте і розцвітає
  • Без пригоди злої, лиха,
  • Мамі, татові на втіху,
  • А народові на славу!

Ангели:

  • Любі хлопчики й дівчата,
  • Вас вітають ангелята!
  • Святий Миколай (до ангелів):
  • А скажіть, небісні дітки, –
  • Ви ж для них найліпші свідки –
  • Чи ті діти, що у залі,
  • Ті спереду і там далі,
  • Більші, меньші і маленькі,
  • Цілий рік були чимненькі?

Ангели (гуртом):

  • Так, вони були чемненькі,
  • Тата слухали і неньки.

Святий Миколай:

  • А скажіть, небесні дітки, –
  • Ви для них найкращі свідки –
  • Чи молитву рідну знають?
  • Бога нею прославляють?
  • Чи шанують рідну мову,
  • Українське рідне слово?

Ангели:

  • Так, і моляться, й читають,
  • Рідні пісеньки співають
  • Галі, Стефи, Марки, Олі,
  • Бо вчаться у рідній школі.

Святий Миколай (до дівчинки у залі):

  • А ходи сюди, дитинко,
  • На коротку на хвилинку,
  • Розкажи нам, що ви, діти,
  • Тут навчилися робити?

Дівчинка (виходить):

  • Я скажу усе, що знаю,
  • Пресвятому Миколаю:
  • Хоч малі ми дитинчата,
  • Поважаєм маму й тата.
  • Ми шануєм рідне слово,
  • Прадідівську рідну мову,
  • Рідні кніжечки читаєм,
  • Рідні пісеньки співаєм,
  • І молитвою, що мати
  • Нас навчила в рідній хаті,
  • Ми звертаємось до Бога
  • Про опіку й допомогу.

Святий Миколай:

  • Чи молилась ти, дитино,
  • За добробут в Україні,
  • За бабусеньку – сирітку,
  • За дідуня і за тітку,
  • За ровесників дітей
  • І за рідних всіх людей?

Дівчинка:

  • Ми всі молимось щоднини
  • За весь нарід України.

2 Ангел:

  • Добрі діти, так і треба –
  • Все те бачили ми з неба.

Святий Миколай:

  • Бачу я, ви добрі діти –
  • Буде з того Бог радіти!
  • Хай же вам, мов сонце світить,
  • Захищає, мов покров,
  • Божа ласка та любов!
  • Не за плату-нагороду,
  • А тому, що чесні зроду,
  • Що шляхетні, не пусті,
  • Правді служите святій.

(до ангелів)

  • Божі слуги, ангелята!
  • Розвантажуйте санчата,
  • Розпаковуйте гостинці
  • Мирославові, Галинці.
  • Роздавайте всім, як треба,
  • Подаруночки із неба.

Дівчинка:

  • Дякуємо Тобі, Владико,
  • За утіху цю велику!

Яринка:

  • Дякуємо Тобі, Святий,
  • Від усіх оцих дітей!

Тарасик:

  • Обіцяємо добрими бути,
  • Слів Твоїх не призабути,
  • Завжди вчитися охоче,
  • Бо того Ісусик хоче,
  • І такими вирастати,
  • Як бажають тато, мати
  • І увесь наш рідний край!

Ангели (хором):

  • Всім вам Боже помагай!

Починається роздача подарунків.

 

Сценарій з книги: „Гість із неба Святий Миколай”. Аверс: Львів, 2000