Вірші про Україну, Батьківщину, мовуПропонуємо Вашій увазі вірші для дітей про Україну, вірші про Батьківщину, вірші про мову. Також в цьому розділі Ви знайдете вірші про українські символи: вірші про тризуб, вірші про Конституцію, вірші про прапор, вірші про віночк, вишиванку тощо. Ви можете допомогти нам зробити наш сайт кращим. Надсилайте свої вірші або вірші інших авторів нам і ми обов`язково опублікуємо їх, вказавши авторство. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 
Небеса блакитні
Сяють з глибини, А пшеничні й житні Мерехтять лани. Образ цей не зблідне, Хоч минуть жнива. Це знамено рідне – Злото й синява. Прапор наш, як літо, В сонці майорить. По долині – жито, По горі – блакить. Прапор наш – не битва, Не рушничний дріб: По горі молитва, По долині – хліб. Д. Павличко
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний. Рідний наш прапор високо несім! Хай він, уславлений, квітне усім! Гляньте, на ньому волошки цвітуть, Гляньте, жита в ньому золото ллють. З жита й волошок наш прапор ясний. З неба і сонця, як день весняний. О. Олесь
Прапор — це державний символ
Він є в кожної держави; Це для всіх — ознака сили, Це для всіх — ознака слави. Синьо-жовтий прапор маєм: Синє — небо, жовте — жито; Прапор цей оберігаєм, Він — святиня, знають діти. Прапор свій здіймаєм гордо, Ми з ним дужі і єдині, Ми навіки вже — народом, Українським, в Україні. Н. Поклад
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас! Ниви і діброви, і садів окрас — Рідна мати Батьківщино, Ти ж одна у нас! Хай же мир і дружба поєднають всіх, І дзвенить дитячий безтурботний сміх. Нам зоріє доля світла і ясна. Рідна мати Батьківщино, Ти ж у нас одна! М. Сингаївський
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина. З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна. Послухай, як трава росте, Напоєна дощами, І як веде розмову степ З тобою колосками. Послухай, як вода шумить – Дніпро до моря лине, - З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна. П. Осадчук
З далекого краю,
З далеких світів Журавлик на крилах Додому летів, Минав океани, Ліси і моря, Вдивлявсь крізь тумани: - Чия це земля, Чиї це долини, Чиї це луги, Чию це калину Гойдають вітри! Впізнав батьківщину: - Моя це земля, Моє тут гніздечко І мова моя. Л. Пилип’юк
|