Жабка

Журилась під осінь Малесенька жабка: Уже потемніла У соняха шапка І жовтими стали Листочки у клена, А я іще й досі Зелена-зелена!..

Щедре сонце

З неба сонце променисте Зливою лилося На зелене буйнолистя, У дзвінке колосся. Ціле літо по краплині Сонце ми збирали, Обережно у корзини, В кошики складали. Зашуміли в косовицю Ниви урожайні ...

Осінні поля

Охололи води і земля, Сон бере натруджені поля. На горбах у висохлий кулак Заховав зернята дикий мак. А поміж горбами в теплий край Покотився колесом курай. Ні душі в полях, ...

Золоті квітки

Вишиває осінь на канві зеленій Золоті квітки. Квіти оживають, і з дерев спадають Жовті нагідки. Яблука і груші падають на землю, Боки, спини б’ють. Люди їх збирають, у мішки ховають, ...

Осінь така мила

Осінь така мила, Осінь Славна. Осінь матусі їсти несе: борщик у горщику, кашка у жменьці, скибка у пазусі, грушки в хвартушку. Осінь така мила, Осінь Славна.

Сю ніч зорі чомусь колючі

Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала з кручі, сю ніч ворон сказав: «Апчхи!» Сю ніч квітка питала квітку: — Що ж це робиться, поясни? ...

Вже брами літа замикає осінь…

Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. Де ти, літо, поділось, куди подалось? Осінь, ось вона, осінь! ...

Зажурилась квітка

Небеса прозорі, Як глибінь ріки. Падають, як зорі, З явора листки. А над полем нитка Дзвонить як струна, Зажурилась квітка — Чує сніг вона.

Теплінь

Яка теплінь! Немає зовсім спеки, І вся земля одним теплом цвіте. В заплавах поспиналися лелеки – Їм чути навіть, як трава росте. Я на човні. А озеро – прозоре, І ...

Сонечко моє

З піснею про сонечко Йду в дитячий сад. Миле, миле сонечко, Як тобі я рад! Сонечко моє Яснеє. Сонечко здіймається, Плине в вишині. Сонечко всміхається Весело мені. Сонечко моє Яснеє. ...

На вічну пам’ять Котляревському

Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає, – А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає.

Червень

– Я відкриваю двері в літо, Де теплим сонечком зігріто Повітря, небо, землю, води, Де все росте і плодородить. Й мені дістанеться роботи: Лише встигай бур’ян полоти І проганяти без ...