Від спеки можна закипіти. Я ж в холодочку не лежу. Що брат не встигне доробити, Те я йому допоможу. Цвітуть довкола густо липи І бджоли мед несуть в село… Узимку ...
Я – завершальний місяць літа. Мені в цей час – не заважай. Не можу й хвильки відпочити – Спішу зібрати урожай. Колись жита серпом косили, Від того й Серпнем звуть ...
Літо, до побачення! І за все спасибі — За поля квітучії, Ліс зеленокрилий! На твоєму сонечку, На твоєму хлібі Скільки сил набрались ми, Як поздоровіли! Літо, до побачення! Ми ходили ...
Здрастуй, червню! Здрастуй, літо! Люба сонячна пора. Колоситься в полі жито, Загоряє дітвора. Червоніють полуниці Соковиті, запашні, В хаті зовсім не сидиться. Ой, які хороші дні!
Червневе сонечко зійшло, всміхнулося тихесенько, повеселішало село, і річці нашій весело! Вода лоскоче береги, а ті сміються квітами. Мчимо, веселі, у луги – діждалися канікул ми.
В небо синє По драбинці Сходить сонце У хмаринці. Сонце сяє, Літом пахне, За собою дощик Тягне. Каже дощику: – Не злись, Я ховаюсь, Ти жмурись!
Липа, липа зацвіла! — Засурмила всім бджола.— Гей, злітайтеся, подруги, У гайок на край села. Там уже не видно віт, А лише пахучий цвіт. Наберем багато меду. Вирушаймо ж у ...
Ми можемо бігати в шортах, гуляти у лісі і в полі, купатися, грати на кортах, аж поки нас осінь запросить до школи.
«Канікули! Канікули!» – співає все навколо. Канікули, канікули, канікули у школі! А що таке «канікули»? Це – літні дні барвисті, це час, коли нам ніколи хоча б на мить присісти, ...
Ластівки літають Над водою низько, Хвилі розбивають — Значить, дощик близько. Мов червоні квіти, Хмари в небі синім, Значить, завтра, діти, Буде вітер сильний. А як льону річка В полі ...